8 фактів про трихомонаду про які всі мовчать

Трихомоніаз є однією з найрозповсюдженіших інфекцій, що передаються статевим шляхом. Про що свідчать дані як ВООЗ, так і МОЗ України. Але не менш поширеними є й міфи про трихомонаду, які останнім часом розповсюджуються в інтернет-просторі різними псевдо-експертами. Медицина постійно розвивається і сьогодні з’являється багато нових методів по виявленню збудників інфекційних хвороб. Тож сьогодні поділимося новими підтвердженими фактами.

Факт 1. Поширеність трихомоніазу

За даними ВООЗ серед жінок щорічно реєструється 156 мільйонів нових випадків. Глобальна поширеність T. vaginalis вища, ніж Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae та сифіліс разом узятих.

Найголовнішим шляхом зараження є статевий, однак не виключається і побутовий спосіб передачі:

• ·        модні бані та чани;
• ·        басейни;
• ·        громадські вбиральні.

Також зафіксовані випадки трихомоніазу у дітей, які могли заразитися під час пологів або побутовим шляхом.

Факт 2. Безсимптомне носійство трихомонади

Перебіг хвороби може бути безсимптомний. Згідно даних Державного експертного центру МОЗ України відсоток безсимптомних форм цього захворювання у жінок коливається від 10 до 50%, а у чоловіків від 15 до 50%.

Згідно даних ВООЗ безсимптомне носійство T. vaginalis у жінок 85%, у чоловіків 77%.

У половини «безсимптомних» жінок симптоми можуть з’явитися протягом 6 місяців.

Факт 3. Коли діагностика трихомонади раціональна

Діагностика трихомоніазу призначається в залежності від клінічної картини, скарг пацієнта та ґрунтується на докладному зборі анамнезу життя.

На чутливість діагностики впливає якість відбору біологічного матеріалу, метод дослідження, поживні середовища, температура транспортування зразків, підготовка пацієнта. Порушення на будь якому етапі призводять до хибно-негативних результатів.

Факт 4. Симптоми трихомоніазу

У жінок із симптомами може спостерігатися:

вагінальна еритема, диспареунія, дизурія та виділення з піхви (часто дифузні, з неприємним запахом і жовто-зеленого кольору), а також свербіж статевих органів.

Нормальний рН піхви становить 4,5, але при інфікуванні T. vaginalis він може помітно підвищуватися, часто до >5.

Факт 5. Що може спровокувати появу симптомів трихомоніазу

Маніфестація процесу може статися в період вагітності, післяпологовий або післяабортний період, при надмірній сексуальній активності, а також на тлі прийому алкоголю, зниження імунологічної реактивності організму та в постменопаузу (клімакс).

Факт 6. Не вірус, не бактерія, а патогенний найпростіший. Тож що по лікуванню трихомонади?

Trichomonas vaginalis - це позаклітинний паразит. При лікуванні використовуються протипротозойні препарати - метронідазол, тинідазол. При вагітності призначають трихопол.

Але слід зауважити, що актуальною є проблема стійкості трихомонади до метронідазолу, тому стандартні алгоритми лікування можуть не давати очікуваних результатів.

Джерела:
https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/akn_trih.pdf

https://www.cdc.gov/std/treatment-guidelines/trichomoniasis.htm

https://www.cdc.gov/std/trichomonas/STDFact-Trichomoniasis.htm

https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/sexually-transmitted-infections-(stis)

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9006969/

Переглядів: 19927