Виявлення Trichomonas vaginalis (InPouch ТV, Biomed-США) (без визначення чутливості до антибіотиків)
Артикул
Термін
Вартість
Відбір
матеріалу
матеріалу
Опис
Бак посів на трихомонаду проводитися з метою ідентифікації збудника трихомоніазу. Трихомонади є одноклітинними організмами.
При змішаних інфекціях, урогенітальні трихомонади здатні фагоцитувати патогенні і умовно-патогенні мікроорганізми, що передаються переважно статевим шляхом, а саме хламідії, гонококи, мікоплазми, уреаплазми. Трихомонади зберігають життєдіяльність цих мікроорганізмів і захищають їх від антибактеріальних препаратів.
Вагінальна трихомонада викликає інфекційне захворювання сечостатевої системи-трихомоніаз.
Джерелом інфекції є хвора трихомоніазом.
Інфекція передається переважно статевим шляхом, може передаватися трансплацентарним (від матері до дитини під час пологів) і контактно-побутовим шляхом.
У жінок Trichomonas vaginalis мешкає переважно в піхві, уретрі, парауретральних залозах, бартолінових залозах, сечовому міхурі і в каналі шийки матки; у чоловіків - в уретрі, передміхуровій залозі, насінних бульбашках, придатках яєчок, сечовому міхурі.
Клінічні прояви урогенітального трихомоніазу можуть варіювати від гострих форм з яскраво вираженою симптоматикою захворювання до хронічних форм з повним її відсутністю. У вагітних Trichomonas vaginalis може спровокувати передчасні пологи, передчасний розривнавколоплідного міхура і народження дитини з малою вагою. Хронизація процесу може сприяти розвитку безпліддя як у чоловіків так і у жінок.
Основна мета лабораторного дослідження - виявити збудник. Найпоширеніший і найдоступніший спосіб діагностики - це мікроскопія урогенітальних виділень. Але цей метод ефективний у разі гострої інфекції, коли збудник інтенсивно розмножується і його дуже багато в біологічному матеріалі. У разі хронічного перебігу зі стертою клінічною симптоматикою цим методом виявити трихомонаду неможливо. Тому діагностику трихомоніазу слід проводити за допомогою комплексу методів і основним є класичний бак посів на трихомонаду. Бак посів на трихомонаду дозволяє виявити живі поодинокі клітини в зразку.
Це дослідження також може називатися:- Бак посів на трихомонаду.- Лабораторна діагностика трихомоніазу.
Бак посів на трихомонаду проводитися з метою ідентифікації збудника трихомоніазу. Трихомонади є одноклітинними організмами.
При змішаних інфекціях, урогенітальні трихомонади здатні фагоцитувати патогенні і умовно-патогенні мікроорганізми, що передаються переважно статевим шляхом, а саме хламідії, гонококи, мікоплазми, уреаплазми. Трихомонади зберігають життєдіяльність цих мікроорганізмів і захищають їх від антибактеріальних препаратів.
Вагінальна трихомонада викликає інфекційне захворювання сечостатевої системи-трихомоніаз.
Джерелом інфекції є хвора трихомоніазом.
Інфекція передається переважно статевим шляхом, може передаватися трансплацентарним (від матері до дитини під час пологів) і контактно-побутовим шляхом.
У жінок Trichomonas vaginalis мешкає переважно в піхві, уретрі, парауретральних залозах, бартолінових залозах, сечовому міхурі і в каналі шийки матки; у чоловіків - в уретрі, передміхуровій залозі, насінних бульбашках, придатках яєчок, сечовому міхурі.
Клінічні прояви урогенітального трихомоніазу можуть варіювати від гострих форм з яскраво вираженою симптоматикою захворювання до хронічних форм з повним її відсутністю. У вагітних Trichomonas vaginalis може спровокувати передчасні пологи, передчасний розривнавколоплідного міхура і народження дитини з малою вагою. Хронизація процесу може сприяти розвитку безпліддя як у чоловіків так і у жінок.
Основна мета лабораторного дослідження - виявити збудник. Найпоширеніший і найдоступніший спосіб діагностики - це мікроскопія урогенітальних виділень. Але цей метод ефективний у разі гострої інфекції, коли збудник інтенсивно розмножується і його дуже багато в біологічному матеріалі. У разі хронічного перебігу зі стертою клінічною симптоматикою цим методом виявити трихомонаду неможливо. Тому діагностику трихомоніазу слід проводити за допомогою комплексу методів і основним є класичний бак посів на трихомонаду. Бак посів на трихомонаду дозволяє виявити живі поодинокі клітини в зразку.
Це дослідження також може називатися:
- Бак посів на трихомонаду.
- Лабораторна діагностика трихомоніазу.
Метод
Культуральний
Тип
Тип БМ
Лабораторія
ЛПЗ
На дому
Самостійно
Матеріал з цервікального
каналу, піхви


-
-
Матеріал з уретри


-
-
Сперма


-

Сеча
-

-

Матеріал з простати
-

-
-
| Тип БМ | Лабораторія | ЛПЗ | На дому | Самостійно |
| Матеріал з цервікального каналу, піхви |
![]() |
![]() |
- | - |
| Матеріал з уретри | ![]() |
![]() |
- | - |
| Сперма | ![]() |
![]() |
- | ![]() |
| Сеча | - | ![]() |
- | ![]() |
| Матеріал з простати | - | ![]() |
- | - |
Підготовка
ЖІНКАМ
матеріал потрібно здавати до початку лікування лікування антимікробними, препаратами (таблетки, капсули, ін'єкції). Якщо пацієнт вже приймає протимікробні препарати і припинити їх прийом неможливо, то матеріал необхідно відбирати безпосередньо перед черговим введенням або прийомом лікарського засобу.
За 3 доби:
- не проводити мануальний огляд у гінеколога, інтравагінальне УЗД, кольпоскопію
- припинити введення будь яких вагінальних форм препартів (розчинів, свічок, таблеток, тампонів, мазей, кремів)
- не спринцюватися
- не приймати ванну та не користуватись басейном
- утриматися від статевих контактів
За 10-12 год:
- не виконувати гігієнічних процедур в області статевих органів. Допускається омити вульву чистою водою без мила/гелю
Загальні рекомендації по відбору біологічного матеріалу:
- якщо відбирається матеріал із уретри, то потрібно за 3 години утриматися від сечовипускання
- якщо відбір проводить лікар, то матеріал необхідно відібрати до початку мануального обстеження
- матеріал не відбирається під час менструації (рекомендовано - через 1-2 доби після закінчення)
Після закінчення лікування (з метою контролю його ефективності) матеріал здавати не раніше ніж через 4 тижні після закінчення прийому протитрихомонадних препаратів.
Час відбіру біоматеріалу - до 14-00
Чоловікам слід утриматися від сечовипускання 3 години до взяття мазка з уретри.
Перед відбором сперми необхідно вимити руки теплою водою з милом і провести туалет зовнішніх статевих органів.
ЖІНКАМ
матеріал потрібно здавати до початку лікування лікування антимікробними, препаратами (таблетки, капсули, ін'єкції). Якщо пацієнт вже приймає протимікробні препарати і припинити їх прийом неможливо, то матеріал необхідно відбирати безпосередньо перед черговим введенням або прийомом лікарського засобу.
За 3 доби:
- не проводити мануальний огляд у гінеколога, інтравагінальне УЗД, кольпоскопію
- припинити введення будь яких вагінальних форм препартів (розчинів, свічок, таблеток, тампонів, мазей, кремів)
- не спринцюватися
- не приймати ванну та не користуватись басейном
- утриматися від статевих контактів
За 10-12 год:
- не виконувати гігієнічних процедур в області статевих органів. Допускається омити вульву чистою водою без мила/гелю
Загальні рекомендації по відбору біологічного матеріалу:
- якщо відбирається матеріал із уретри, то потрібно за 3 години утриматися від сечовипускання
- якщо відбір проводить лікар, то матеріал необхідно відібрати до початку мануального обстеження
- матеріал не відбирається під час менструації (рекомендовано - через 1-2 доби після закінчення)
Після закінчення лікування (з метою контролю його ефективності) матеріал здавати не раніше ніж через 4 тижні після закінчення прийому протитрихомонадних препаратів.
Час відбіру біоматеріалу - до 14-00
Чоловікам слід утриматися від сечовипускання 3 години до взяття мазка з уретри.
Перед відбором сперми необхідно вимити руки теплою водою з милом і провести туалет зовнішніх статевих органів.
Транспортування
Матеріал з уретри, сечу доставити в лабораторію в транспортному середовищі In Pouch TV.
Відібраний матеріал не підлягає зберіганню. Посів необхідно здійснювати відразу ж після забору. Посіяний матеріал негайно помістити в термостат при 37 °С.
Транспортування виключно в термостаті при 37 ° С. Сперма не підлягає зберіганню і транспортуванню.
ВІДБІР БІОМАТЕРІАЛУ
Відбір матеріалу з піхви, цервікального каналу, уретри виконується кваліфікованим персоналом нашої лабораторії або Вашого медичного закладу.
Зразок сперми для дослідження слід отримувати за допомогою мастурбації в спеціальній кімнаті нашої лабораторії (ст.м.Житомирська). Відібрати сперму необхідно в стерильний контейнер (не допускається використання презерватива для забору матеріалу). На контейнері вказати ПІБ пацієнта, дату народження, дату і час забору. Не допускається торкатися внутрішніх стінок контейнера і кришки.
Матеріал з уретри, сечу доставити в лабораторію в транспортному середовищі In Pouch TV.
Відібраний матеріал не підлягає зберіганню. Посів необхідно здійснювати відразу ж після забору. Посіяний матеріал негайно помістити в термостат при 37 °С.
Транспортування виключно в термостаті при 37 ° С. Сперма не підлягає зберіганню і транспортуванню.
ВІДБІР БІОМАТЕРІАЛУ
Відбір матеріалу з піхви, цервікального каналу, уретри виконується кваліфікованим персоналом нашої лабораторії або Вашого медичного закладу.
Зразок сперми для дослідження слід отримувати за допомогою мастурбації в спеціальній кімнаті нашої лабораторії (ст.м.Житомирська). Відібрати сперму необхідно в стерильний контейнер (не допускається використання презерватива для забору матеріалу). На контейнері вказати ПІБ пацієнта, дату народження, дату і час забору. Не допускається торкатися внутрішніх стінок контейнера і кришки.
Показання
- Сверблячка, печіння, почервоніння або болючість статевих органів, дискомфорт при сечовипусканні, виділення зі статевих органів (прозорі, білі, жовті, зелені з запахом риби).
- Диференціальна діагностика з іншими інфекційними захворюваннями сечостатевої системи.
- Статевий контакт з хворим на трихомоніаз.
- Вагітність.
- Безпліддя.
- Контроль проведеного лікування.
- Сверблячка, печіння, почервоніння або болючість статевих органів, дискомфорт при сечовипусканні, виділення зі статевих органів (прозорі, білі, жовті, зелені з запахом риби).
- Диференціальна діагностика з іншими інфекційними захворюваннями сечостатевої системи.
- Статевий контакт з хворим на трихомоніаз.
- Вагітність.
- Безпліддя.
- Контроль проведеного лікування.