Кальпротектин (кількісне визначення в калі)

Фекальний кальпротектин – це чутливий маркер кишкового запалення. Він виробляється лейкоцитами (нейтрофілами) та з’являється в підвищених концентраціях у кишківнику під час запальних процесів – переважно при виразковому коліті та хворобі Крона.

Помірне підвищення кальпротектину потребує подальшого спостереження та виконання дослідження у динаміці.

Високі рівні кальпротектину (>200 мкг/г) свідчать про високий рівень кишкового запалення та потребують додаткових інструментальних досліджень (ендоскопія, колоноскопія тощо).

• підготувати чисту поверхню або ємність для збору калу - ретельно вимити горщик, обдати окропом, висушити
• для збору калу можна використати чистий одноразовий целофановий пакет або одноразову пелюшку на целофановій основі
• на етикетці контейнера для біологічного матеріалу написати ПІБ пацієнта, дату та час відбору матеріалу
• помочитися
• промити зовнішні статеві органи та зону анального отвору теплою водою з милом/гелем, сполоснути чистою водою і висушити серветкою.
• після дефекації за допомогою ложки-лопатки, що вмонтована в кришку контейнеру відібрати пробу в контейнер, заповнивши його на 1/3
• щільно закрутити контейнер із зразком кришкою та помістити його в чистий одноразовий целофановий пакет
• зберігати пробу у холоді та доставити в лабораторію в максимально короткий термін (допускається доставка протягом 24 год)

За 24 години до відбору біоматеріалу:      

• не вживати лікарських препаратів, особливо НПЗП, проносних, активованого вугілля
• зберігати звичайний режим харчування та не переїдати                        
• не проводити будь-які інструментальні дослідження шлунково-кишкового тракту та медичні процедури (колоноскопії, ректороманоскопії, очищення кишечника за допомогою клізм)                                    
• не використовувати ректальні свічки на жировій основі.                                   

            Додаткові:                

• не відбирати матеріал під час менструації (рекомендовано - через 3-5 діб після закінчення;
  не відбирати кал  при кровотечі з гемороїдальних вузлів, гематурії або після надмірного натужування;
• не відбирати кал після ректороманоскопії чи інших маніпуляцій в ділянці кишечника чи шлунку;
• не відбирати кал після застосування клізм чи проносних засобів;
• не відбирати матеріал у ємність, що містить транспортне середовище.                        

У разі порушення вищезазначених правил повідомте про це реєстратора відділення або зазначте на направленні.

- оцінка стану пацієнтів із підозрою на запальний процес в шлунково-кишковому тракті

- контроль ефективності лікування запальних хвороб кишечника

- диференційна діагностика запальних хвороб кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт) від синдрому подразненого кишечника (СПК)