ВІЛ-1/2 визначення антитіл та антигену р24 ВІЛ-1
матеріалу
Опис
ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) уражає клітини імунної системи, зокрема CD4+ T-лімфоцити. Без антиретровірусної терапії інфекція поступово призводить до значного порушення імунного захисту та може прогресувати до СНІДу — синдрому набутого імунодефіциту.
Передавання ВІЛ можливе статевим шляхом, через контакт з інфікованою кров’ю, зокрема при спільному використанні ін’єкційного обладнання, а також від матері до дитини під час вагітності, пологів або грудного вигодовування.
На ранніх етапах ВІЛ-інфекція може супроводжуватися неспецифічними проявами: підвищенням температури, збільшенням лімфатичних вузлів, висипом, болем у горлі, загальною слабкістю. У багатьох людей після цього настає тривалий період без виражених клінічних проявів. Тому, відсутність симптомів не дозволяє виключити ВІЛ-інфекцію — визначити ВІЛ-статус можна лише за допомогою тестування.
Антиген p24 та антитіла до ВІЛ з’являються в крові на різних етапах інфекції. Антиген p24 ВІЛ-1 може ставати доступним для виявлення приблизно через 2 тижні після інфікування, тобто ще до формування достатнього рівня специфічних антитіл. Антитіла до ВІЛ-1 та ВІЛ-2 з’являються пізніше, а строки їх виявлення залежать від індивідуальної імунної відповіді та характеристик тест-системи. Комбіноване визначення антигену p24 та антитіл скорочує діагностичне «вікно» порівняно з тестами, які визначають лише антитіла, та дає можливість виявляти ВІЛ-інфекцію на більш ранніх етапах.
Дослідження передбачає одночасне якісне визначення антигену p24 ВІЛ-1 та антитіл до ВІЛ-1 і ВІЛ-2 та використовується для первинного скринінгу на ВІЛ-інфекцію.
Важливо. Реактивний результат скринінгового дослідження не є підставою для встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції та потребує подальшого підтверджувального тестування відповідно до встановленого алгоритму діагностики ВІЛ.
ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) уражає клітини імунної системи, зокрема CD4+ T-лімфоцити. Без антиретровірусної терапії інфекція поступово призводить до значного порушення імунного захисту та може прогресувати до СНІДу — синдрому набутого імунодефіциту.
Передавання ВІЛ можливе статевим шляхом, через контакт з інфікованою кров’ю, зокрема при спільному використанні ін’єкційного обладнання, а також від матері до дитини під час вагітності, пологів або грудного вигодовування.
На ранніх етапах ВІЛ-інфекція може супроводжуватися неспецифічними проявами: підвищенням температури, збільшенням лімфатичних вузлів, висипом, болем у горлі, загальною слабкістю. У багатьох людей після цього настає тривалий період без виражених клінічних проявів. Тому, відсутність симптомів не дозволяє виключити ВІЛ-інфекцію — визначити ВІЛ-статус можна лише за допомогою тестування.
Антиген p24 та антитіла до ВІЛ з’являються в крові на різних етапах інфекції. Антиген p24 ВІЛ-1 може ставати доступним для виявлення приблизно через 2 тижні після інфікування, тобто ще до формування достатнього рівня специфічних антитіл. Антитіла до ВІЛ-1 та ВІЛ-2 з’являються пізніше, а строки їх виявлення залежать від індивідуальної імунної відповіді та характеристик тест-системи. Комбіноване визначення антигену p24 та антитіл скорочує діагностичне «вікно» порівняно з тестами, які визначають лише антитіла, та дає можливість виявляти ВІЛ-інфекцію на більш ранніх етапах.
Дослідження передбачає одночасне якісне визначення антигену p24 ВІЛ-1 та антитіл до ВІЛ-1 і ВІЛ-2 та використовується для первинного скринінгу на ВІЛ-інфекцію.
Важливо. Реактивний результат скринінгового дослідження не є підставою для встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції та потребує подальшого підтверджувального тестування відповідно до встановленого алгоритму діагностики ВІЛ.
Метод
ІФА
Тип
Кров
Кров
Підготовка
Увага!
Для даного дослідження завжди відбирається окрема пробірка з біоматеріалом та заповнюється спеціальне направлення.
Основні вимоги:
Спеціальної підготовки до дослідження не потрібно.
Перед відбором крові рекомендується:
√ дотримуватися звичайного режиму харчування;
√ уникати надмірного фізичного та емоційного навантаження безпосередньо перед дослідженням;
√ за можливості відпочити 10–20 хвилин перед відбором крові;
√ пити чисту негазовану воду у звичайному режимі;
√ повідомити медичному працівнику про прийом лікарських засобів, якщо вони застосовуються.
Увага!
Для даного дослідження завжди відбирається окрема пробірка з біоматеріалом та заповнюється спеціальне направлення.
Основні вимоги:
Спеціальної підготовки до дослідження не потрібно.
Перед відбором крові рекомендується:
√ дотримуватися звичайного режиму харчування;
√ уникати надмірного фізичного та емоційного навантаження безпосередньо перед дослідженням;
√ за можливості відпочити 10–20 хвилин перед відбором крові;
√ пити чисту негазовану воду у звичайному режимі;
√ повідомити медичному працівнику про прийом лікарських засобів, якщо вони застосовуються.
Показання
• При підозрі на ВІЛ-інфекцію, у тому числі за наявності клінічних ознак або станів, що можуть бути пов’язані з імунодефіцитом.
• Після незахищеного статевого контакту або контакту з партнером із ВІЛ-позитивним чи невідомим ВІЛ-статусом.
• Особам із кількома статевими партнерами або при частій зміні статевих партнерів.
• При виявленні інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.
• На етапі планування вагітності та під час вагітності відповідно до чинних рекомендацій.
• Медичним працівникам та іншим особам після потенційного професійного або побутового контакту з кров’ю чи іншим біологічним матеріалом, що може містити ВІЛ.
• При повторних або незвично тяжких інфекційних захворюваннях, якщо лікар вважає за необхідне виключити вторинний імунодефіцит.
• Донорам крові, її компонентів, тканин та органів — у межах установлених алгоритмів обов’язкового скринінгу.
• Перед окремими оперативними втручаннями та медичними процедурами — якщо тестування передбачене клінічними або організаційними вимогами.
• Усім особам, які бажають дізнатися свій ВІЛ-статус, навіть за відсутності симптомів або відомих факторів ризику.
• При підозрі на ВІЛ-інфекцію, у тому числі за наявності клінічних ознак або станів, що можуть бути пов’язані з імунодефіцитом.
• Після незахищеного статевого контакту або контакту з партнером із ВІЛ-позитивним чи невідомим ВІЛ-статусом.
• Особам із кількома статевими партнерами або при частій зміні статевих партнерів.
• При виявленні інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.
• На етапі планування вагітності та під час вагітності відповідно до чинних рекомендацій.
• Медичним працівникам та іншим особам після потенційного професійного або побутового контакту з кров’ю чи іншим біологічним матеріалом, що може містити ВІЛ.
• При повторних або незвично тяжких інфекційних захворюваннях, якщо лікар вважає за необхідне виключити вторинний імунодефіцит.
• Донорам крові, її компонентів, тканин та органів — у межах установлених алгоритмів обов’язкового скринінгу.
• Перед окремими оперативними втручаннями та медичними процедурами — якщо тестування передбачене клінічними або організаційними вимогами.
• Усім особам, які бажають дізнатися свій ВІЛ-статус, навіть за відсутності симптомів або відомих факторів ризику.